Система управління організацією і стимулюванням праці

Управління організацією і стимулюванням праці – це цілеспрямований вплив на організаційні відносини, що виникають в процесі сумісної трудової діяльності й забезпечують ефективне функціонування та розвиток як системи організації і стимулювання праці, так і підприємства в цілому.

Система управління організацією і стимулюванням праці, як і будь-яка інша система управління, включає в себе: керовану підсистему або об’єктуправління; керуючу підсистему або суб’єкт управління; механізм, який забезпечує взаємодію керованої і керуючої підсистем.

Об’єктом управління (керованою підсистемою) є діюча система організації і стимулювання праці на підприємстві.

Керуючою підсистемою (суб’єктом управління) в системі управління організацією і стимулюванням праці можуть бути органи державного і галузевого управління, підрозділи підприємств, функціями яких є розробка і впровадження нововведень в сфере організації і стимулювання праці, контроль за функціонуванням і розвитком системи організації і стимулювання праці тощо. Суб’єктами управління організацією і стимулюванням праці можуть бути також окремі працівники (групи працівників) – лінійні керівники різних рангів (бригадир, майстер, начальник відділу, начальник підрозділу, цеху, керівник підприємства), менеджер з управління персоналом, організатор праці та ін., а також самі виконавці, які організують свою працю як в процесі саморганізації, так і при впровадженні розроблених оргнововведень.

Механізм управління організацією і стимулюванням трудової діяльності – це комплекс важелів, прийомів, засобів, методів, технологій впливу суб’єкта управління щодо керованого об’єкта – системи організації і стимулювання праці з ціллю забезпечення її еффективного функціонування і розвитку. Найважливішими складовими даного механізму є економічний і організаційний аспекти управління організацією і стимулюванням праці, котрі тісно взаємопов’язані і взаємодіють один з одним.